звеличувати


звеличувати
-чую, -чуєш, Пр.
Уславити, сприяти величі, славі когось.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "звеличувати" в других словарях:

  • звеличувати — ую, уєш, недок., звели/чити, чу, чиш і звелича/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Створювати велич кому , чому небудь, сприяти величі, славі когось, чогось. || Робити значнішим кого небудь. 2) Вихваляти, прославляти кого , що небудь. 3) фольк.… …   Український тлумачний словник

  • звеличувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • величати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Називати кого небудь шанобливим ім ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. || розм. Називати кого небудь ім ям згідно з його чином; титулувати. || ірон. Називати когось яким небудь ім ям, прізвиськом, образливим… …   Український тлумачний словник

  • звеличати — див. звеличувати …   Український тлумачний словник

  • звеличити — див. звеличувати …   Український тлумачний словник

  • звеличування — я, с. Дія за знач. звеличувати 1 3) …   Український тлумачний словник

  • звеличуватися — уюся, уєшся, недок., звели/читися, чуся, чишся і звелича/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Ставати величним, прославлятися. || Усвідомлювати своє значення. 2) тільки звелича/тися, док. Похвалитися ким , чим небудь, виявити гордість за когось, щось. 3) …   Український тлумачний словник

  • опоетизовувати — ую, уєш, недок., опоетизува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Поетично зображувати, змальовувати кого , що небудь. || Наділяти кого , що небудь ідеальними рисами; звеличувати …   Український тлумачний словник

  • освячувати — ую, уєш, недок., освяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чому небудь святості. 2) перен. Підносити, звеличувати, облагороджувати що небудь. 3) Скріплювати… …   Український тлумачний словник

  • піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.